Москалі – здебільшого кочові (в гіршому розумінні цього слова) істоти. Їхня батьківщина або там, де добре (колись – в Криму, в Ризі, Вільнюсі або у Києві чи Львові, тепер – в Іспанії з двома півголими мулатками у ванній), або там, куди пошлють розширювати поглиблення і підвищувати пониження, а здебільшого – широка країна їхня рідна, де не плюнь.
Їм чужі європейські цінності толерантності, верховенства закону, прав особи, власності, поваги до опонента і діалогу з ним.
Москалі – люди великих імперій. Без імперії москалю життя нема. Він і справді щиро вірить в її абсурдні ідеали, щиро кладе своє життя заради її безумних цілей.
Загатити кістьми пів-Сибіру, принести комуністичне щастя в останню гондураську чи бушменську хатину чи забабахати найбільшу в світі атомну боєголовку – все це вчинки, гідні москалів.
Москалі – здебільшого гігантомани. От якщо б усі гори в один камінь, а всі моря в одну калюжу, і от як би булькнути цим каменем – ото була б велич! А ще краще – якби таким стратегічним каменем та й по ворогах бабахнути. Зразу б замовкли, піндосівські фашисти.
Москалі – істоти агресивні і постійно воюючі. У них завжди є вороги, які здебільшого підступні – чи натовські фашисти, чи ватіканські сатаністи, чи дикі гуцульські бандерівці, чи світові масони-сіоністи.
Москалі – здебільшого істоти світлого майбутнього, до якого йдуть з достатньо темного теперішнього. Це світле майбутнє, достатньо тьмяне і слабозмістовне, втім, успішно і нахабно нав’язується інакшим. Ну а кому не подобається – ми не винні…
Москалі – істоти з короткою і гнучкою пам’яттю. Минуле їхнє – все ще не до кінця з’ясоване, але також світле. Воно досі проявляється, як фотоплівка, і по суті, є дзеркальним відбиттям світлого майбутнього.
Вони краще пам’ятають те, що поросло 300-річним мохом історії, ніж те, що було 15 років тому, тому зазвичай багато ностальгують. Їхня пам'ять – винятково вибіркова, самозакохана і самовозвеличуюча, недіалогічна і несамокритична.
Москалі розмовляють матюками, а не просто лаються ними, як звичайні люди.
Кожним словом в розмові вони вступають в неприродний статевий зв'язок зі своїми співрозмовниками і їхніми родичами, а також з деревами, машинами, країнами, думками, великими філософами і тваринами, що випадково пробігають поруч. Інколи складається враження, що бачать вони не очима, а геніталіями.
Їхнє мовлення – це, по суті, згвалтування мозку, нахраписте, насильницьке, нав"язливе перетворення світу в пеніси і вагіни.
Москалі – зазнайки і хвальки, здебільшого хами. Вони позичили велику російську культуру для того, щоб нею чванитися, а також для підкорення неросійських народів і розчинення їхніх "маленьких" культур.
Росіянам серйозно не пощастило з москалями – разом з імперським розмахом для своєї культури вони отримали на додачу штамп окупантів. Прямий приклад такої шкоди – хибне ототожнення москаля з росіянином.
Москалі – любителі роздавати ярлики. Усі, кому щось не подобається, перетворюються в фашистів, ворожих шпигунів, зрадників і просто ворогів народу.